Правила Ввоза авто под растаможку

ВИДЫ РЕЖИМОВ ВВОЗА АВТО НА ТЕРРИТОРИЮ УКРАИНЫ

ВРЕМЕННЫЙ ВВОЗ ГРАЖДАНЯМИ-РЕЗИДЕНТАМИ УКРАИНЫ | ТИМЧАСОВЕ ВВЕЗЕННЯ ГРОМАДЯНАМИ-РЕЗИДЕНТАМИ УКРАЇНИ

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Транспортні засоби, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепи до них, що класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться громадянами-резидентами у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за укладеними трудовими договорами з підприємствами-нерезидентами, що підтверджується документами відповідних компетентних органів країни реєстрації підприємства-нерезидента, для цілей Кодексу вважаються транспортними засобами особистого користування. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України таких транспортних засобів дозволяється на строк до 10 діб за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.

Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування.

Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації.

(Стаття 380 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI)

ВРЕМЕННЫЙ ВВОЗ ОТДЕЛЬНЫМ КАТЕГОРИЯМ | ТИМЧАСОВЕ ОКРЕМИМ КАТЕГОРІЯМ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Для громадян-резидентів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, статтею 380 Митного кодексу України (Кодекс) встановлено окремий порядок тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування, а саме: громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один ТЗОК, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

Таким чином, Кодексом чітко визначено такі умови:

тимчасове ввезення ТЗОК у визначеній Кодексом кількості та за чітко визначеними кодами згідно з УКТЗЕД;

право власності громадянина на такі ТЗОК та подання органу доходів і зборів відповідних документів. Тобто, вказана норма статті 380 Кодексу не може бути використана громадянином, який не є власником ТЗОК, а лише використовує його як вповноважена особа (на підставі доручення);

реєстрація транспортних засобів на території відповідної країни та подання органу доходів і зборів відповідних документів;

письмове декларування ТЗОК в порядку, передбаченому законодавством України для громадян;

на визначений Кодексом строк (не більше 60 днів протягом одного календарного року – строк може бути як безперервним, так і з перервами).

Крім названих вище, обов’язковою умовою є також перебування громадянина-резидента на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном. Правила ведення консульського обліку затверджено наказом Міністерства закордонних справ України від 17.11.2011 № 337, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.12.2011 за № 1458/20196 (зі змінами).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І цих Правил консульський облік полягає в реєстрації в закордонних дипломатичних установах України громадянина України, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном, шляхом внесення даних про громадянина України до облікової картки та електронного реєстру громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, що ведеться в закордонних дипломатичних установах України за встановленою формою, проставленні в дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини відповідної відмітки (штампу).

При цьому згідно з пунктом 1.7 розділу І цих Правил прийняття на консульський облік здійснюється на добровільній основі, за винятком прийняття на облік дітей – громадян України, усиновлених іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном, на підставі заяви громадянина України або його законного представника, яка подається до закордонної дипломатичної установи України особисто або надсилається поштою.

Таким чином, громадянин України, який не звернувся по питанню тимчасового обліку до відповідної дипломатичної установи, втрачає право скористатись безмитним ввезенням ТЗОК на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року, і до нього автоматично застосовуються норми щодо тимчасового ввезення ТЗОК на загальних підставах – на строк до одного року під письмове зобов’язання про зворотне вивезення ТЗОК за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів (абзац перший частини третьої статті 380 Митного кодексу).

Звертаємо увагу на те, що не всі ТЗОК дозволено тимчасово ввозити на викладених умовах громадянину-резиденту, а лише ТЗОК за певними кодами згідно з УКТЗЕД. Що ж вони (коди) позначають і які ТЗОК можуть бути ввезені?

УКТЗЕД складено на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і знайти її можемо в Законі України „Про Митний тариф України”, статтею 1 якого встановлено, що Митний тариф України є невід’ємною частиною цього Закону і містить перелік ставок загальнодержавного податку – ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України та систематизовані згідно з УКТЗЕД.

Класифікацію товарів згідно з УКТЗЕД легко знайти в Інтернеті, але для спрощення розуміння відповіді на питання, наведемо витяг з УКТЗЕД по названих раніше позиціях і підпозиціях:

товарна позиція 8703 – автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі;

товарна підпозиція 8703 10 – транспортні засоби, спеціально призначені для пересування снігом; спеціальні автомобілі для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічні транспортні засоби;

товарна підпозиція 8716 10 – причепи та напівпричепи типу причіпних будиночків для тимчасового проживання у кемпінгах або для автотуристів, а саме:

8716 10 92 00 – вагою не більш як 1600 кг;

8716 10 98 00 – вагою більш як 1600 кг;

товарна позиція 8702 – моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія.

Тобто, громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, можуть тимчасово ввозити в Україну на викладених у статті 380 Митного кодексу України умовах лише легкові автомобілі, а також причепи чи напівпричепи типу причіпних будиночків для тимчасового проживання у кемпінгах або для автотуристів. При цьому для причепів (напівпричепів) встановлена ще одна обов’язкова умова – ввезення разом із транспортним засобом. Тобто, якщо причеп (напівпричеп) ввозиться без ТЗОК, норма щодо ввезення без оподаткування не застосовується.

НАЛОГООБЛАЖЕНИЕ АВТО КОТОРЫЕ ВВОЗЯТСЯ НА ТЕРРИТОРИЮ УКРАИНЫ | ОПОДАТКУВАННЯ АВТО ЯКІ ВВОЗЯТСЯ НА ТЕРІТОРІЮ УКРАЇНИ

Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, визначені розділом XII Кодексу.

Особливості митного оформлення товарів за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації та ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу, визначені статтею 377 Кодексу, відповідно до якої такі товари оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України встановленого Законом України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року
№ 584-VII, чинними на день подання митної декларації, що відповідає міжнародним зобов’язанням України щодо вступу до Світової організації торгівлі (далі – СОТ), акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Податок на додану вартість нараховуються та сплачується відповідно до підпункту в) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України за ставкою, чинною на день подання митної декларації, та з урахуванням положень статті 191 Податкового кодексу України.

Акцизний податок нараховується та сплачується відповідно до підпунктів 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України з товарів та за ставками, визначеними у статті 215 Податкового кодексу України, чинними на день подання митної декларації.

Крім цього, Законом України від 31 травня 2016 року № 1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» (далі – Закон) тимчасово, до 31 грудня 2018 року, встановлені знижені ставки акцизного податку на транспортні засоби, що були у використанні.

При цьому Законом передбачено, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони:

мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;

вироблені до 1 січня 2010 року;

ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

У разі відчуження протягом 365 днів з дня реєстрації транспортних засобів, при ввезенні яких були застосовані знижені ставки акцизного податку, платник податку зобов'язаний сплатити акцизний податок за такі транспортні засоби за ставками, встановленими статтею 215 Податкового кодексу України.

ВВОЗ АВТО КОММЕРЧЕСКОГО НАЗНАЧЕНИЯ В УКРАИНУ | ВВІЗ АВТО КОМЕРЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Згідно з пунктом 59 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі – Кодекс) транспортні засоби комерційного призначення – будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Загальні умови тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України визначені главою 18 Кодексу, а саме:

пунктами 1-2 частини шостої статті 104 Кодексу

Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зокрема, повинна:

1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;

2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов’язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом;

частинами першою-другою статті 105 Кодексу

У митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 Кодексу та в Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення /м. Стамбул, 1990 рік/ (далі – Конвенція), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.

Довідково. Згідно з пунктом 2 статті 2 Конвенції, не впливаючи на положення Додатка E (Додаток щодо товарів, які ввозяться з частковим звільненням від ввізного мита та податків), режим тимчасового ввезення надається з загальним умовним звільненням від ввізного мита та податків і без застосування ввізних обмежень чи заборон економічного характеру.

Згідно з пунктом „a” статті 5 Додатка C до Конвенції для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім’я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.

При цьому, пунктом „a” статті 7 Додатка C до Конвенції зазначається, що незважаючи на положення статті 5 цього Додатка, транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення.

Відповідно до пункту „b” статті 1 Додатка C до Конвенції „комерційне використання” означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.

Пунктом „f” статті 1 Конвенції термін „особа” означає як фізичну, так і юридичну особу, якщо інше не передбачене контекстом.

У разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання та пеню відповідно до Податкового кодексу України;

частиною другою статті 108 Кодексу

Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути реекспортовані відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені;

пунктом 8 частини третьої статті 110 Кодексу

Гарантія дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення не вимагається, зокрема, щодо транспортних засобів комерційного призначення;

частинами першою, третьою-четвертою статті 112 Кодексу

Митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

У разі припинення митного режиму тимчасового ввезення згідно з частиною третьою цієї статті реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення не вимагається, а гарантії, надані відповідно до статті 110 Кодексу, підлягають поверненню (вивільненню).

Ураховуючи викладене, громадянин-резидент України може тимчасово в’їжджати на територію України на транспортному засобі комерційного призначення зі звільненням від оподаткування і без застосування гарантії за умови, що вказаний транспортний засіб знаходиться у власності юридичної особи, яка зареєстрована на території іншої держави, та використовується в комерційних цілях (платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів).

При цьому особа, яка ввозить транспортний засіб комерційного призначення на митну територію України, повинна мати:

документи, що підтверджують факт здійснення цією особою діяльності на користь юридичної особи, яка є власником транспортного засобу;

документи на транспортний засіб, що підтверджують мету його тимчасового ввезення;

належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення транспортного засобу.

Тимчасово ввезений на митну територію України транспортний засіб комерційного використання повинен бути вивезений відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких він був увезений.